розтратник
розтра́тник
-а, ч.
Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтратник — розтра́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розтратник — див. марнотратник Словник синонімів Вусика
- розтратник — Марнотрат, марнотрач, перевідця, тринкач Словник чужослів Павло Штепа
- розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Ю. Мельничук); Тут [у в'язниці] .. Словник української мови у 20 томах
- розтратник — Розтра́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розтратник — РОЗТРА́ТНИК, а, ч. Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.). Пайовики Могулянського кооперативу, в якому осів Боровець, викрили його як злодія та розтратника і прогнали з села (Мельн., До раю.. Словник української мови в 11 томах