розучуватися

розу́чуватися

-уюся, -уєшся, недок., розучитися, -учуся, -учишся, док.

1》 Втрачати набуті навики, уміння що-небудь робити.

2》 тільки недок. Пас. до розучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розучуватися — розу́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розучуватися — РОЗУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. 1. Втрачати набуті навики, уміння що-небудь робити. – Хто ж це, діду, ниньки розучується жати? – Та хоча б і я, – зажурився старий .. – Уже серп став мені заважким, випадає з руки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. розучуватися — РОЗУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. 1. Втрачати набуті навики, уміння що-небудь робити. — Хто ж це, діду, ниньки розучується жати? — Та хоча б і я,— зажурився старий.. Словник української мови в 11 томах