розходитися

I розх`одитисяі рідко розіходитися, -джуся, -дишся, недок., розійтися, розійдуся, розійдешся, док.

1》 Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох).

|| Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час.

|| Розбрідатися, розбігатися по чомусь, де-небудь.

|| Відходити один від одного на деяку відстань.

2》 Проходити різними дорогами, не зустрівшись, не помітивши один одного; розминатися.

|| Не зачепивши, обходити один одного при зустрічі; давати пройти один одному.

|| Розступатися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце.

|| Рости по боках, залишаючи вільний простір посередині.

3》 Поривати стосунки, зв'язки, припиняти знайомство, спілкування з ким-небудь.

|| Розривати шлюб; розлучатися.

4》 Виявляти розбіжність, суперечність з ким-небудь у чомусь, незгоду з кимсь, чимсь.

|| Не збігатися, відрізнятися один від одного; бути різними (про думки, погляди і т. ін.).

|| розм. Не приходити до згоди, не домовившись один з одним у чомусь.

5》 Розсовуватися в різні боки, роз'єднуватися, утворюючи відстань, щілину і т. ін. (про зімкнуті, дотичні предмети або їх частини).

6》 Розширюватися, збільшуватися в розмірі.

7》 Розділяючись, розгалужуючись, простягатися в різні боки, напрямки.

8》 Поширюватися, розпливатися по якій-небудь поверхні.

|| Поширюючись, заповнювати якийсь простір.

|| Лунати, розноситися (про звуки).

|| Охоплювати, огортати, проймати кого-небудь (про відчуття).

|| безос.

9》 Розповсюджуватися, поширюватися де-небудь, серед когось.

|| безос.

|| Не залежуватися; розкуповуватися, розбиратися ким-небудь.

10》 Поступово розсіюватись у повітрі, просторі; зникати.

|| безос.

|| Розгладжуватися, розправлятися.

|| Танути, розчинятися.

|| розм. Розладнуватися (про якийсь намір, задум).

|| розм. Витрачатися (про гроші, майно).

11》 Набирати швидкість у русі, дії (про машини, механізми і т. ін.).

|| Почавши іти, посилюватися, дужчати (про атмосферні опади).

12》 тільки док., перен., розм. Те саме, що розходитися 4).

II розход`итися-ходжуся, -ходишся, док.

1》 Почати багато й часто ходити туди-сюди.

2》 розм. Втягтися в ходьбу, перестати відчувати від неї втому; розім'ятися ходінням.

3》 розм. Набути спритності й легкості в дії, русі.

4》 перен., розм. Відчути збудження, запалитися, розхвилюватися.

|| Дуже закалатати, забитися (про серце).

|| Почати сильно проявлятися (про біль, хворобливий стан).

|| Відчути сильне роздратування, гнів; розсердитися.

|| Розбушуватися, розбурхатися (про явища природи).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розходитися — розхо́дитися дієслово недоконаного виду розминатися, розлучатися; зникати; поширюватися; розповсюджуватися рідко розходи́тися дієслово доконаного виду почати багато й часто ходити; розігратися Орфографічний словник української мови
  2. розходитися — Ро́зходитися, безособ. Йтися. Загал Русинів був “твердий ", “твердою " була і молодіж. їй головно розходило ся о те, щоб репрезентувати руськість, і вона, як знала, так її репрезентувала (Сімович, 1908, 504); Нам, русинам... Українська літературна мова на Буковині
  3. розходитися — (по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися... Словник синонімів Караванського
  4. розходитися — див. ходити Словник синонімів Вусика
  5. розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
  6. розходитися — Розходилась, як квочка перед бурею. Про сварливу жінку. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. розходитися — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. Фразеологічний словник української мови
  8. розходитися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути. Словник синонімів української мови
  9. розходитися — Розхо́дитися, -джуся, -дишся; розхо́дься, -хо́дьмося, -хо́дьтеся розходи́тися, -джу́ся, -дишся; розходи́ся, -ході́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох). Словник української мови в 11 томах