розходитися
I розх`одитисяі рідко розіходитися, -джуся, -дишся, недок., розійтися, розійдуся, розійдешся, док.
1》 Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох).
|| Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час.
|| Розбрідатися, розбігатися по чомусь, де-небудь.
|| Відходити один від одного на деяку відстань.
2》 Проходити різними дорогами, не зустрівшись, не помітивши один одного; розминатися.
|| Не зачепивши, обходити один одного при зустрічі; давати пройти один одному.
|| Розступатися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце.
|| Рости по боках, залишаючи вільний простір посередині.
3》 Поривати стосунки, зв'язки, припиняти знайомство, спілкування з ким-небудь.
|| Розривати шлюб; розлучатися.
4》 Виявляти розбіжність, суперечність з ким-небудь у чомусь, незгоду з кимсь, чимсь.
|| Не збігатися, відрізнятися один від одного; бути різними (про думки, погляди і т. ін.).
|| розм. Не приходити до згоди, не домовившись один з одним у чомусь.
5》 Розсовуватися в різні боки, роз'єднуватися, утворюючи відстань, щілину і т. ін. (про зімкнуті, дотичні предмети або їх частини).
6》 Розширюватися, збільшуватися в розмірі.
7》 Розділяючись, розгалужуючись, простягатися в різні боки, напрямки.
8》 Поширюватися, розпливатися по якій-небудь поверхні.
|| Поширюючись, заповнювати якийсь простір.
|| Лунати, розноситися (про звуки).
|| Охоплювати, огортати, проймати кого-небудь (про відчуття).
|| безос.
9》 Розповсюджуватися, поширюватися де-небудь, серед когось.
|| безос.
|| Не залежуватися; розкуповуватися, розбиратися ким-небудь.
10》 Поступово розсіюватись у повітрі, просторі; зникати.
|| безос.
|| Розгладжуватися, розправлятися.
|| Танути, розчинятися.
|| розм. Розладнуватися (про якийсь намір, задум).
|| розм. Витрачатися (про гроші, майно).
11》 Набирати швидкість у русі, дії (про машини, механізми і т. ін.).
|| Почавши іти, посилюватися, дужчати (про атмосферні опади).
12》 тільки док., перен., розм. Те саме, що розходитися 4).
II розход`итися-ходжуся, -ходишся, док.
1》 Почати багато й часто ходити туди-сюди.
2》 розм. Втягтися в ходьбу, перестати відчувати від неї втому; розім'ятися ходінням.
3》 розм. Набути спритності й легкості в дії, русі.
4》 перен., розм. Відчути збудження, запалитися, розхвилюватися.
|| Дуже закалатати, забитися (про серце).
|| Почати сильно проявлятися (про біль, хворобливий стан).
|| Відчути сильне роздратування, гнів; розсердитися.
|| Розбушуватися, розбурхатися (про явища природи).
Значення в інших словниках
- розходитися — розхо́дитися дієслово недоконаного виду розминатися, розлучатися; зникати; поширюватися; розповсюджуватися рідко розходи́тися дієслово доконаного виду почати багато й часто ходити; розігратися Орфографічний словник української мови
- розходитися — Ро́зходитися, безособ. Йтися. Загал Русинів був “твердий ", “твердою " була і молодіж. їй головно розходило ся о те, щоб репрезентувати руськість, і вона, як знала, так її репрезентувала (Сімович, 1908, 504); Нам, русинам... Українська літературна мова на Буковині
- розходитися — (по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися... Словник синонімів Караванського
- розходитися — див. ходити Словник синонімів Вусика
- розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
- розходитися — Розходилась, як квочка перед бурею. Про сварливу жінку. Приповідки або українсько-народня філософія
- розходитися — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. Фразеологічний словник української мови
- розходитися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути. Словник синонімів української мови
- розходитися — Розхо́дитися, -джуся, -дишся; розхо́дься, -хо́дьмося, -хо́дьтеся розходи́тися, -джу́ся, -дишся; розходи́ся, -ході́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох). Словник української мови в 11 томах