розчинятися

розчиня́тися

I -яється, недок., розчинитися, -чиниться, док.

1》 Відчинятися, розкриватися (про двері, вікно і т. ін.).

|| Відчиняючись, розкриваючись, робити вільним доступ, прохід куди-небудь.

|| рідко. Розтулятися (про що-небудь стулене, стиснуте).

2》 тільки недок. Пас. до розчиняти I.

II -яється, недок., розчинитися, -чиниться, док.

1》 Утворювати однорідну суміш у сполученні з рідиною або іншою речовиною.

2》 перен. Ставати непомітним у чому-небудь, зникати.

|| перен. Зливатися з ким-, чим-небудь, стаючи його частиною.

3》 тільки недок. Пас. до розчиняти II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчинятися — розчиня́тися 1 дієслово недоконаного виду відчинятися розчиня́тися 2 дієслово недоконаного виду утворювати розчин; зникати, зливатися з ким-, чим-небудь Орфографічний словник української мови
  2. розчинятися — РОЗЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок., РОЗЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док. 1. Відчинятися, розкриватися (про двері, вікно і т. ін.). Розчиняються двері, і вбігає папа Функе з газетою в руках (І. Словник української мови у 20 томах
  3. розчинятися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. розчинятися — РОЗЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок., РОЗЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док. 1. Відчинятися, розкриватися (про двері, вікно і т. ін.). Розчиняються двері, і вбігає папа Функе з газетою в руках (Коч. Словник української мови в 11 томах