1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розшуканий

розшу́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розшукати.

|| розшукано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшуканий — розшу́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розшуканий — РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розшука́ти. Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. розшуканий — Розшу́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розшуканий — РОЗШУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розшука́ти. Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207). Словник української мови в 11 томах