розшук

ро́зшук

-у, ч.

1》 Дія за знач. розшукати, розшукувати.

2》 юр.Система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.

3》 тільки одн. Відділ міліції, що займається розкриттям злочинів, запобіганням злочинності та виявленням злочинців.

Карний розшук — те саме, що розшук 3.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшук — ро́зшук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розшук — див. ПОШУК. Словник синонімів Караванського
  3. розшук — РО́ЗШУК, у, ч. 1. Дія за знач. розшука́ти, розшу́кувати. Тепер не було вже ніяких сумнівів у тому, що він заблудився .. Провадили розшуки далі (О. Донченко); Як закінчилась метушня з розшуками дівчат, почали хлопці через вогонь стрибати... (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розшук — Ро́зшук, -ку, в -ку; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розшук — РО́ЗШУК, у, ч. 1. Дія за знач. розшука́ти, розшу́кувати. Тепер не було вже ніяких сумнівів у тому, що він заблудився.. Провадили розшуки далі (Донч. Словник української мови в 11 томах