ростучий

росту́чий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до рости.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ростучий — РОСТУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до рости́; // у знач. прикм. Завданням радянської шкільної гігієни є вивчення ростучого організму у найтіснішому зв'язку з умовами його існування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. ростучий — РОСТУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до рости́. Завданням радянської шкільної гігієни є вивчення ростучого організму у найтіснішому зв’язку з умовами його існування (Шк. Словник української мови в 11 томах