ростучий
росту́чий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до рости.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ростучий — РОСТУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до рости́; // у знач. прикм. Завданням радянської шкільної гігієни є вивчення ростучого організму у найтіснішому зв'язку з умовами його існування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ростучий — РОСТУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до рости́. Завданням радянської шкільної гігієни є вивчення ростучого організму у найтіснішому зв’язку з умовами його існування (Шк. Словник української мови в 11 томах