рости
рости́
-ту, -теш; мин. ч. ріс, росла, росло; недок.
1》 Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися внаслідок життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.).
|| Ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя).
|| яким. Стаючи старшим, набувати певних рис характеру, поведінки і т. ін.
|| Жити певним чином у дитячі та юнацькі роки.
2》 Збільшуватися якісно, в розмірах, обсязі, кількості.
|| з чого. Виникати, з'являтися, поступово збільшуючись у кількості.
|| Ставати сильнішим; дужчати, міцніти (перев. про почуття).
|| Посилюватися, ставати гучнішим, голоснішим (про звук, голос і т. ін.).
|| Поширюватися, розноситися (про чутки, славу і т. ін.).
|| перен. Ставати добре видним, ніби збільшуючись у розмірах (із наближенням до кого-, чого-небудь, поліпшенням видимості і т. ін.).
3》 перен. Ставати вищим у культурному, моральному і т. ін. відношенні; вдосконалювати, розширювати свої знання, досвід.
4》 Мати поширення в якій-небудь місцевості, зоні, на певних ґрунтах і т. ін. (про рослини).
|| Виростати (перев. про волосся).
Значення в інших словниках
- рости — (збільшуватися в процесі життєвого розвитку) виростати, підростати, більшати, (ставати дорослим) виростати, (про культурний ріст) зростати. Словник синонімів Полюги
- рости — рости́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рости — (- дітей) підростати, виростати, розвиватися; (зріти) доходити літ, доростати розуму, сов. дорослішати; (- зелень) наливатися соками, (буйно) буяти, (вгору) виганятися, іти вгору; (- наріст) наростати; (- чуття) чимраз більшати <�дужчати... Словник синонімів Караванського
- рости — I прорости (про рослини), буяти, брунькуватися, виганяти, виганятися, визрівати, викублюватися, виростати, виспівати, вистигати, відростати, відрощуватися, вкорінюватися, галузитися, доростати, зазеленіти, заростати, заростатися, зарощуватися... Словник синонімів Вусика
- рости — [рости] роусту, -теш, -теимо, -теите; мин. р'іс, росла; нак. -ти, роус'т'іт' Орфоепічний словник української мови
- рости — РОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. ріс, росла́, ло́; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- рости — Випусти, як мак, а виросте, як кулак. Обмова, та брехня. Де ти зросла, де я зріс, до купи нас Господь зніс. Говорить чоловік до любої жінки, яку взяв з далекої сторони. За ним золоті верби ростуть. За ним іде лиха слава, бо все щось лихого зробить. Приповідки або українсько-народня філософія
- рости — де (вже) і пе́рець не росте́. Дуже далеко, у складні, важкі умови життя. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка). золоті́ ве́рби росту́ть. Нічого путнього не виходить. Фразеологічний словник української мови
- рости — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- рости — Рости́, росту́, росте́ш; ріс, росла́, росли́; рі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рости — РОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. ріс, росла́, ло́; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- рости — Рости, -ту, -теш гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442. Словник української мови Грінченка