1. Приповідки або українсько-народня філософія

рости

Випусти, як мак, а виросте, як кулак.

Обмова, та брехня.

Де ти зросла, де я зріс, до купи нас Господь зніс.

Говорить чоловік до любої жінки, яку взяв з далекої сторони.

За ним золоті верби ростуть.

За ним іде лиха слава, бо все щось лихого зробить.

Росте, як жидівська лихва.

Дуже скоро росте. Давно жиди позичали гроші на лихву, себто брали дуже високі відсотки: 50 або й 100 відсотків на рік.

Росте, як на дріжджах.

Дуже скоро. Хліб розчинений на дріжджах, дуже скоро росте в гору.

Рости велика, а не будь дика.

Жартом дякуючи дівчині, за якусь прислугу.

Ростуть, як гриби по дощі.

Про дітей, або довги. Літом по дощі, як парно, гриби скоро ростуть.

Та й я не виріс під дурного хатою.

І я не з дурної родини. І я щось знаю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рости — (збільшуватися в процесі життєвого розвитку) виростати, підростати, більшати, (ставати дорослим) виростати, (про культурний ріст) зростати. Словник синонімів Полюги
  2. рости — рости́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рости — (- дітей) підростати, виростати, розвиватися; (зріти) доходити літ, доростати розуму, сов. дорослішати; (- зелень) наливатися соками, (буйно) буяти, (вгору) виганятися, іти вгору; (- наріст) наростати; (- чуття) чимраз більшати <�дужчати... Словник синонімів Караванського
  4. рости — I прорости (про рослини), буяти, брунькуватися, виганяти, виганятися, визрівати, викублюватися, виростати, виспівати, вистигати, відростати, відрощуватися, вкорінюватися, галузитися, доростати, зазеленіти, заростати, заростатися, зарощуватися... Словник синонімів Вусика
  5. рости — [рости] роусту, -теш, -теимо, -теите; мин. р'іс, росла; нак. -ти, роус'т'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. рости — -ту, -теш; мин. ч. ріс, росла, росло; недок. 1》 Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися внаслідок життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). || Ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя). || яким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рости — РОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. ріс, росла́, ло́; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  8. рости — де (вже) і пе́рець не росте́. Дуже далеко, у складні, важкі умови життя. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка). золоті́ ве́рби росту́ть. Нічого путнього не виходить. Фразеологічний словник української мови
  9. рости — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  10. рости — Рости́, росту́, росте́ш; ріс, росла́, росли́; рі́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рости — РОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. ріс, росла́, ло́; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  12. рости — Рости, -ту, -теш гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442. Словник української мови Грінченка