рохкання

ро́хкання

-я, с.

Дія за знач. рохкати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рохкання — ро́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рохкання — РО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ро́хкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чулося немов кабаняче рохкання (М. Коцюбинський); З свинарні чути було сите рохкання (О. Словник української мови у 20 томах
  3. рохкання — Ро́хкання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рохкання — РО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ро́хкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чулося немов кабаняче рохкання (Коцюб., І, 1955, 364); З свинарні чути було сите рохкання (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  5. рохкання — Ро́хкання, -ня с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г. Словник української мови Грінченка