рохкання
ро́хкання
-я, с.
Дія за знач. рохкати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рохкання — ро́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рохкання — РО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ро́хкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чулося немов кабаняче рохкання (М. Коцюбинський); З свинарні чути було сите рохкання (О. Словник української мови у 20 томах
- рохкання — Ро́хкання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рохкання — РО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ро́хкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чулося немов кабаняче рохкання (Коцюб., І, 1955, 364); З свинарні чути було сите рохкання (Бойч. Словник української мови в 11 томах
- рохкання — Ро́хкання, -ня с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г. Словник української мови Грінченка