ртутний
рту́тний
-а, -е.
1》 Прикм. до ртуть.
|| Який містить ртуть.
Ртутні руди — природні мінеральні утворення, з яких технологічно можливо і доцільно вилучати ртуть.
|| Який діє за допомогою ртуті. Ртутні лампи.
|| Вигот. із ртуті, зі ртуттю.
2》 перен. Подібний чим-небудь (кольором, вагою, рухливістю і т. ін.) до ртуті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ртутний — рту́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- ртутний — у. живосрібний. Словник синонімів Караванського
- ртутний — [ртутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- ртутний — РТУ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ртуть. Гіпертонічною хворобою називають підвищення у людини артеріального тиску вище 130 міліметрів ртутного стовпа максимального і 85 міліметрів – мінімального (з наук.-попул. літ.); // Який містить у собі ртуть. Словник української мови у 20 томах
- ртутний — РТУ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ртуть. Гіпертонічною хворобою називають підвищення у людини артеріального тиску вище 130 міліметрів ртутного стовпа максимального і 85 міліметрів — мінімального (Наука.., 4, 1961, 51); // Який містить у собі ртуть. Словник української мови в 11 томах