1. Орфоепічний словник української мови

ртутний

рту́тний

[ртутнией]

м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ртутний — рту́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ртутний — у. живосрібний. Словник синонімів Караванського
  3. ртутний — -а, -е. 1》 Прикм. до ртуть. || Який містить ртуть. Ртутні руди — природні мінеральні утворення, з яких технологічно можливо і доцільно вилучати ртуть. || Який діє за допомогою ртуті. Ртутні лампи. || Вигот. із ртуті, зі ртуттю. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ртутний — РТУ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ртуть. Гіпертонічною хворобою називають підвищення у людини артеріального тиску вище 130 міліметрів ртутного стовпа максимального і 85 міліметрів – мінімального (з наук.-попул. літ.); // Який містить у собі ртуть. Словник української мови у 20 томах
  5. ртутний — РТУ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ртуть. Гіпертонічною хворобою називають підвищення у людини артеріального тиску вище 130 міліметрів ртутного стовпа максимального і 85 міліметрів — мінімального (Наука.., 4, 1961, 51); // Який містить у собі ртуть. Словник української мови в 11 томах