1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рум'янець

рум'я́нець

-нця, ч.

1》 Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя.

|| Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини.

|| Почервоніння обличчя від припливу крові.

|| Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян. Палати рум'янцем.

2》 перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу.

3》 перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді.

4》 тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна.

5》 заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рум'янець — рум'я́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рум'янець — [румйанеиц'] -н'ц'у, ор. -нцеим, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. рум'янець — Червінь Словник чужослів Павло Штепа
  4. рум'янець — РУМ'Я́НЕЦЬ, нцю, ч. 1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок); Хоч і швидко пройшов він до контрольної... Словник української мови у 20 томах
  5. рум'янець — РУМ'Я́НА (косметична фарба рожевого або червоного кольору), РУМ'Я́НЦІ розм. Лице її не знало тут білил і рум'ян, але зналося зате з буйними вітрами, живлющим дощиком (В. Гжицький); — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  6. рум'янець — Рум'янець, -нця м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38. Словник української мови Грінченка