1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рунь

-і, ж., поет.

Те саме, що руна III.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рунь — рунь іменник жіночого роду сходи посівів Орфографічний словник української мови
  2. рунь — див. зелень; сходи Словник синонімів Вусика
  3. рунь — РУНЬ, і, ж., поет. Те саме, що ру́на³. [Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Леся Українка); Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходить молода (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. рунь — I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин). Словник синонімів української мови
  5. рунь — РУНЬ, і, ж., поет. Те саме, що ру́на³. [Мавка:] Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Л. Укр., III, 1952, 205); Восени нас тішить далеч синя І рунь на полі сходить молода (Рильський, III, 1961, 306). Словник української мови в 11 томах