рус

-а, ч., іст.

Житель Київської Русі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рус — рус іменник чоловічого роду, істота житель Київської Русі Орфографічний словник української мови
  2. рус — РУС, а, ч. іст. Житель Київської Русі. Руси, в складі яких були слов'яни (нащадки сколотів, зарубинців, антів-черилхівців, що проживали в басейні річки ось), створили VI століття н. Словник української мови у 20 томах
  3. Рус — У зх.-слов'янських легендах засновник руської держави, брат Чеха і Лєха. Універсальний словник-енциклопедія
  4. рус — РУС, а, ч. 1. іст. Житель Київської Русі. У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов’ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну — Руссю (Іст. СРСР, І, 1957, 29). 2. заст. Росіянин. Товстий, добродушний турок.. Словник української мови в 11 томах