рус
-а, ч., іст.
Житель Київської Русі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рус — рус іменник чоловічого роду, істота житель Київської Русі Орфографічний словник української мови
- рус — РУС, а, ч. іст. Житель Київської Русі. Руси, в складі яких були слов'яни (нащадки сколотів, зарубинців, антів-черилхівців, що проживали в басейні річки ось), створили VI століття н. Словник української мови у 20 томах
- Рус — У зх.-слов'янських легендах засновник руської держави, брат Чеха і Лєха. Універсальний словник-енциклопедія
- рус — РУС, а, ч. 1. іст. Житель Київської Русі. У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов’ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну — Руссю (Іст. СРСР, І, 1957, 29). 2. заст. Росіянин. Товстий, добродушний турок.. Словник української мови в 11 томах