різак

різа́к

-а, ч.

1》 Інструмент для різання чого-небудь.

|| Ріжуча частина якого-небудь інструмента, знаряддя, машини і т. ін.

2》 Великий широкий ніж; сікач.

3》 Інструмент для кисневого різання металів.

4》 бот. Трав'яниста дворічна рослина – бур'ян з колючим дрібнозубчастим листям довгастої форми та з білим суцвіттям; використовується як пряність замість тмину.

5》 бот. Те саме, що тілоріз.

6》 рідко. Те саме, що різник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

різак — різа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
різак — див. ніж Словник синонімів Вусика
різак — Ніж, ножака, ножисько, сікач, сікачка Словник чужослів Павло Штепа
різак — РІЗА́К, а́, ч. 1. Інструмент для різання чого-небудь. У дальньому кінці цеху – величезний стіл. По ньому пересуваються листи сталі, рухаються різаки (з газ.); Працює Микита різаками – тонкими, як стальне павутиння... (Т. Словник української мови у 20 томах
різак — А, ч., комп. CD-RW — дисковод з можливістю запису. У тебе немає прайсів на залізо: хочу поміняти свій різак. Словник сучасного українського сленгу
різак — РІЗНИ́К (той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо), РІЗА́К розм., САЛГА́Н діал., САЛОГА́Н (САЛОГО́Н) діал.; КОЛІ́Й (той, хто забиває свиней). Словник синонімів української мови
різак — Різа́к, -ка́; -заки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
різак — РІЗА́К, а́, ч. 1. Інструмент для різання чого-небудь. У дальньому кінці цеху — величезний стіл. По ньому пересуваються листи сталі, рухаються різаки (Роб. газ., 6.ІІ 1965, 1); Працює Микита різаками — тонкими, як стальне павутиння… (Мас., Під небом.. Словник української мови в 11 томах
різак — Різак, -ка м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = різачка. Рк. Левиц. 5) раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. Словник української мови Грінченка