1. Великий тлумачний словник сучасної мови

різаний

рі́заний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до різати 1-7), 9).

|| у знач. прикм.

Мов різаний — дуже голосно.

2》 у знач. прикм. Якого зроблено чим-небудь гострим, який утворюється від порізу (про рану).

3》 у знач. прикм. Зробл., вигот. вирізуванням.

|| Прикрашений вирізьбленим візерунком.

4》 у знач. прикм., спорт., розм. Здійснений по дотичній відносно м'яча, кулі; спрямований убік. Різаний удар. Різана подача.

|| Який є наслідком такого удару, подання. Різаний м'яч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різаний — рі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. різаний — РІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до рі́зати 1–7, 9. Він лежав, розкинувши руки, і його ноги вилізли з-під ковдри. Леся подивилася на Валентинові ноги і, побачивши, що Валентинові ноги брудні і що на них траурні, давно не різані нігті, одвернулась (М. Словник української мови у 20 томах
  3. різаний — Рі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. різаний — РІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до рі́зати 1-7, 9; // У знач. прикм. Посеред пасіки стояло корито з водою, прикритою різаною соломою (Мирний, І, 1954, 281). Мов (на́че і т. ін.) рі́заний — дуже голосно. Словник української мови в 11 томах