рій

I ч.

1》 род. рою і роя. Сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу.

Роєм роїтися — у масі рухатися без упину.

2》 род. рою. Безліч літаючих комах, зграя птахів.

|| Велика кількість сніжинок, іскор і т. ін., що кружляють у повітрі.

3》 род. рою, перен. Велика кількість, дуже багато кого-, чого-небудь.

II рою, ч.

Найменший військовий підрозділ, частина взводу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рій — рій 1 іменник чоловічого роду сім'я комах рій 2 іменник чоловічого роду найменший військовий підрозділ Орфографічний словник української мови
  2. рій — (комах) сім'я; (у війську) сов. відділення; мн. РОЇ, (кого) зграї, маси. Словник синонімів Караванського
  3. рій — [р'ій] ройу/ройя, ор. ройеим, м. (ў) роуйу, мн. роуйі, роуйіў Орфоепічний словник української мови
  4. рій — РІЙ¹, ч. 1. род. ро́ю і роя́. Сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. – А пасіку на кого кинемо, Свириде?... Словник української мови у 20 томах
  5. рій — ро́єм рої́тися. Бути, водитися де-небудь у великій кількості (про живі істоти). Колись, дуже давно, на землях, що розкинулися вздовж лісового берега Дніпра, буяли густі мішані ліси. Фразеологічний словник української мови
  6. рій — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  7. рій — Рій, ро́ю і роя́, ро́єві, ро́єм, в рою́; рої́, -ї́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рій — РІЙ¹, ч. 1. род. ро́ю і роя́. Сім’я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу. — А пасіку на кого кинемо, Свириде?... Словник української мови в 11 томах
  9. рій — Рій, роя м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97. Словник української мови Грінченка