річковий
річкови́й
-а, -е.
|| Який живе у ріці, річці.
Річкові раки — безхребетні тварини ряду десятиногих ракоподібних.
2》 Признач. для плавання по ріці, річці, пов'язаний з роботою на ній.
|| Який здійснюється, відбувається по ріці, річці. Річкові перевезення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- річковий — річковий – річний Річковий – прикметник від слова річка. Річний – прикметник від слова рік. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- річковий — річкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- річковий — РІЧКОВИЙ – РІЧНИЙ Річковий. Прикм. від річка. Річний. Прикм. від рік. Літературне слововживання
- річковий — РІЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ріка́ 1 і рі́чка. Дуже тихо було: чутно тільки .. леління води річкової коло млина, та десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- річковий — Річкови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- річковий — РІЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ріка́ 1 і рі́чка. Дуже тихо було: чутно тільки.. леління води річкової коло млина, та десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Вовчок, І, 1955, 345)... Словник української мови в 11 томах
- річковий — Річковий, -а, -е Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода. Словник української мови Грінченка