річковий

Річковий, -а, -е

Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. річковий — річковий – річний Річковий – прикметник від слова річка. Річний – прикметник від слова рік. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. річковий — річкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. річковий — РІЧКОВИЙ – РІЧНИЙ Річковий. Прикм. від річка. Річний. Прикм. від рік. Літературне слововживання
  4. річковий — -а, -е. 1》 Прикм. до ріка 1) і річка. || Який живе у ріці, річці. Річкові раки — безхребетні тварини ряду десятиногих ракоподібних. 2》 Признач. для плавання по ріці, річці, пов'язаний з роботою на ній. || Який здійснюється, відбувається по ріці, річці. Річкові перевезення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. річковий — РІЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ріка́ 1 і рі́чка. Дуже тихо було: чутно тільки .. леління води річкової коло млина, та десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  6. річковий — Річкови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. річковий — РІЧКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ріка́ 1 і рі́чка. Дуже тихо було: чутно тільки.. леління води річкової коло млина, та десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Вовчок, І, 1955, 345)... Словник української мови в 11 томах