1. Великий тлумачний словник сучасної мови

садити

сади́ти

саджу, садиш, недок., перех.

1》 Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування.

2》 ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол.

3》 Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати.

Садити квочку — підкладати під квочку яйця для виведення курчат.

4》 перев. у сполуч. зі сл. в тюрму, під арешт і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі.

5》 Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо.

6》 Те саме, що саджати 7).

7》 Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось.

8》 перен., розм. Витрачати кошти на щось неекономно, марно.

9》 також неперех., розм. Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.

|| Танцювати із запалом.

|| Швидко, стрімко бігти; мчати.

|| Сильно бити.

|| Стукати із силою по чому-небудь.

|| Безперервно стріляти; обстрілювати щось.

|| Вириватися звідкись густою масою; валити, бухати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садити — садити (18)<�Спол. sadzić — перти, гнати, бігти; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. садити — сади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. садити — (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат) стріляти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони. Словник синонімів Караванського
  4. садити — див. танцювати Словник синонімів Вусика
  5. садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., що. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Словник української мови у 20 томах
  6. садити — саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Фразеологічний словник української мови
  7. садити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  8. садити — Сади́ти, саджу́, са́диш, -дять; са́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. садити — Сади́ти, -джу́, -диш гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн. Словник української мови Грінченка