садити

саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Іванця.. на стіл саджають ..— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло (П. Куліш).

сади́ти закаблу́ками. Завзято, із запалом танцювати. Садить Ванька закаблуками (Остап Вишня).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети); — Незручно йому (командиру корабля) такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Д. Ткач); Йому (Тихонюку) відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи (Ю. Збанацький).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).

сади́ти чорта́ми. Лаятися, згадуючи чорта. Садила (Маланка) чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садити — садити (18)<�Спол. sadzić — перти, гнати, бігти; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. садити — сади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. садити — (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат) стріляти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони. Словник синонімів Караванського
  4. садити — див. танцювати Словник синонімів Вусика
  5. садити — саджу, садиш, недок., перех. 1》 Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2》 ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., що. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Словник української мови у 20 томах
  7. садити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  8. садити — Сади́ти, саджу́, са́диш, -дять; са́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. садити — Сади́ти, -джу́, -диш гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн. Словник української мови Грінченка