садити
саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Іванця.. на стіл саджають ..— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло (П. Куліш).
сади́ти закаблу́ками. Завзято, із запалом танцювати. Садить Ванька закаблуками (Остап Вишня).
сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети); — Незручно йому (командиру корабля) такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Д. Ткач); Йому (Тихонюку) відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи (Ю. Збанацький).
сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).
сади́ти чорта́ми. Лаятися, згадуючи чорта. Садила (Маланка) чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- садити — садити (18)<�Спол. sadzić — перти, гнати, бігти; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- садити — сади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- садити — (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат) стріляти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони. Словник синонімів Караванського
- садити — див. танцювати Словник синонімів Вусика
- садити — саджу, садиш, недок., перех. 1》 Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2》 ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., що. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Словник української мови у 20 томах
- садити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
- садити — Сади́ти, саджу́, са́диш, -дять; са́дячи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садити — САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- садити — Сади́ти, -джу́, -диш гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн. Словник української мови Грінченка