самоварний

Значення в інших словниках

1. самоварний — самова́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. самоварний — САМОВА́РНИЙ, а, е. Прикм. до самова́р; // Признач. для самовара. Чистили [черниці] крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); Самоварна труба; // Такий, як у самовара. – Здоров, – каже він, і золотий передній зуб сіє по хаті самоварний блиск (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
3. самоварний — САМОВА́РНИЙ, а, е. Прикм. до самова́р; // Признач. для самовара. Чистили [черниці] крейдою та самоварною мастю мідні корогви (Мик., II, 1957, 373); Самоварна труба; // Такий, як у самовара. — Здоров,— каже він, і золотий передній зуб сіє по хаті самоварний блиск (Тют., Вир, 1964, 32). Словник української мови в 11 томах