1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самоварник

самова́рник

-а, ч.

Майстер, що виготовляє самовари.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоварник — самова́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самоварник — САМОВА́РНИК, а, ч. 1. Майстер, що виготовляє самовари. 2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни – умовна або жартівлива назва мінометників. – Давайте, “самоварники”! – гукнув поранений мінометникам навздогін. – За Парламентом їх [фашистів] збилося, як сарани (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. самоварник — САМОВА́РНИК, а, ч. 1. Майстер, що виготовляє самовари. 2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва мінометників. — Давайте, «самоварники»! — гукнув поранений мінометникам навздогін. — За Парламентом їх [фашистів] збилося, як сарани (Гончар, III, 1959, 286). Словник української мови в 11 томах