1. Словник української мови в 11 томах

самоварний

САМОВА́РНИЙ, а, е. Прикм. до самова́р;

// Признач. для самовара.

Чистили [черниці] крейдою та самоварною мастю мідні корогви (Мик., II, 1957, 373);

Самоварна труба;

// Такий, як у самовара.

— Здоров,— каже він, і золотий передній зуб сіє по хаті самоварний блиск (Тют., Вир, 1964, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоварний — самова́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самоварний — -а, -е. Прикм. до самовар. || Признач. для самовара. Самоварна труба. || Такий, як у самовара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоварний — САМОВА́РНИЙ, а, е. Прикм. до самова́р; // Признач. для самовара. Чистили [черниці] крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); Самоварна труба; // Такий, як у самовара. – Здоров, – каже він, і золотий передній зуб сіє по хаті самоварний блиск (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах