1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самовдоволений

самовдово́лений

-а, -е.

Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо.

|| Який виражає самовдоволення, свідчить про нього.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовдоволений — самовдово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самовдоволений — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. самовдоволений — САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. Килина – обмежена самовдоволена селянка, яка живе в достатках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. самовдоволений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді... Словник синонімів української мови
  5. самовдоволений — САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. Килина — обмежена самовдоволена селянка, яка живе в достатках (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах