1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самодостатній

самодоста́тній

-я, -є.

1》 Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення.

2》 Який обмежується самим собою, не має потреби в чому-небудь іншому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодостатній — самодоста́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самодостатній — [самодостат(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. самодостатній — САМОДОСТА́ТНІЙ, я, є. Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. Художні засоби, підпорядковані певному ідейному задумові, перестають грати самодостатню роль (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. самодостатній — САМОДОСТА́ТНІЙ, я, є. Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення. Художні засоби, підпорядковані певному ідейному задумові, перестають грати самодостатню роль (Рад. Словник української мови в 11 томах