самозабутній

самозабу́тній

-я, -є.

Сповнений самозабуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозабутній — самозабу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, е. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (Гончар, Тронка, 1963, 263). Словник української мови в 11 томах