самозабутній
самозабу́тній
-я, -є.
Сповнений самозабуття.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозабутній — самозабу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- самозабутній — САМОЗАБУ́ТНІЙ, я, е. Сповнений самозабуття. Вона мовби тільки тепер стала помічати батькову самозабутню любов до неї (Гончар, Тронка, 1963, 263). Словник української мови в 11 томах