самозадоволений

самозадово́лений

-а, -е.

Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства (у 1 знач.), заслуги, переваги та ін.; самовдоволений.

|| Який виражає задоволення самим собою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозадоволений — самозадово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозадоволений — САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. Самозадоволена людина; * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. самозадоволений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді... Словник синонімів української мови
  4. самозадоволений — САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. Словник української мови в 11 томах