самозадоволений

САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді, виняткових здібностях і т. ін.). Це оптиміст та життєлюб, він рожевий і самовпевнений до нахабства, почувається, що у нього є і зв'язки й гроші (Ю. Яновський); Великих людей народжувало горе, боротьба й нестатки. Щастя ж народжує лише самозакоханих егоїстів (Є. Гуцало). — Пор. зарозумі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозадоволений — самозадово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозадоволений — -а, -е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства (у 1 знач.), заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. || Який виражає задоволення самим собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозадоволений — САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. Самозадоволена людина; * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. самозадоволений — САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. Словник української мови в 11 томах