1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самолюбка

самолю́бка

-и.

Жін. до самолюб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюбка — самолю́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самолюбка — САМОЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до самолю́б. Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним. Але вона була самолюбна й гоноровита на вдачу (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. самолюбка — САМОЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до самолю́б. Роман жалував Соломію, а Соломія ніколи не сперечалась з ним. Але вона була самолюбна й гоноровита на вдачу (Н.-Лев., VI, 1966, 377). Словник української мови в 11 томах