1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самоповторення

самоповто́рення

-я, с.

Повторення чого-небудь раніше сказаного, написаного чи зробленого самим собою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоповторення — самоповто́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоповторення — САМОПОВТО́РЕННЯ, я, с. Повторення чого-небудь раніше сказаного, написаного чи зробленого самим собою. Не може не вражати у багатьох книгах віршів те, що слід було б назвати художнім застоєм і безконечним самоповторенням. Одні й ті ж форми, ті ж гладенькі катрени, ті ж рими (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самоповторення — САМОПОВТО́РЕННЯ, я, с. Повторення чого-небудь раніше сказаного, написаного чи зробленого самим собою. Не може не вражати у багатьох книгах віршів те, що слід було б назвати художнім застоєм і безконечним самоповторенням. Словник української мови в 11 томах