1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самопокора

самопоко́ра

-и, ж.

Добровільна приниженість, смиренство.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопокора — самопоко́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самопокора — Самопокора, -ри ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268. Словник української мови Грінченка