1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сан

-у, ч.

1》 У монархічних державах – громадське становище особи, пов'язане з високою посадою.

|| Високе і почесне становище, що його посідає хто-небудь у певній сфері діяльності, в ритуалах і т. ін.

2》 Звання духовної особи, служителя культу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сан — Сан іменник чоловічого роду річка в Польщі Орфографічний словник української мови
  2. сан — Гідність Словник чужослів Павло Штепа
  3. сан — САН, у, ч. 1. У монархічних державах – громадське становище особи, пов'язане з високою посадою. Сеїд забув свій сан і поважність (З. Тулуб); Царський сан; // Високе і почесне становище, яке займає хто-небудь у певній сфері діяльності, в ритуалах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. сан — САН, у, ч. 1. У монархічних державах — громадське становище особи, пов’язане з високою посадою. Сеїд забув свій сан і поважність (Тулуб, Людолови, II, 1957, 71); Царський сан; // Високе і почесне становище... Словник української мови в 11 томах
  5. сан — рос. сан звання, пов'язане з почесним становищем, високою посадою у службовій ієрархії; звання священнослужителя. Eкономічна енциклопедія