1. Великий тлумачний словник сучасної мови

свавілець

сваві́лець

-льця, ч.

1》 Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець.

2》 Людина, яка робить що-небудь без дозволу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свавілець — сваві́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свавілець — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. свавілець — СВАВІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. 1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець. – Ой людоньки добрі, – стогне тітка Ликерія .. – І нащо, скажіть, я виходила заміж за цього свавільця? (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. свавілець — СВАВІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. 1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець. — Ой людоньки добрі,— стогне тітка Ликерія.. — І нащо, скажіть, я виходила заміж за цього свавільця? (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 106). Словник української мови в 11 томах