1. Великий тлумачний словник сучасної мови

свербивус

свербиву́с

свербиус, -а, ч., бот., розм.

Те саме, що свербигуз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свербивус — свербиву́с іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. свербивус — СВЕРБИВУ́С, СВЕРБИУ́С, а, ч., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Влітку постачали [лісові робітники] базар грибами, ожиною, свербивусом (М. Томчаній); Розкішними червоними гніздами одцвітає заяча капуста, жаринами горить у безлистих кущах рясний свербиус (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. свербивус — сверби́вус (сверби́ус) шипшина|| = гечі-печі Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. свербивус — СВЕРБИВУ́С, СВЕРБИУ́С, а, ч., бот., розм. Те саме, що свербигу́з. Влітку постачали [лісові робітники] базар грибами, ожиною, свербивусом (Томч. Словник української мови в 11 томах