свитина
свити́на
-и, ж.
Те саме, що свита I.
|| Благенька, поношена свита.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свитина — свити́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- свитина — СВИТИ́НА, и, ж. Те саме, що сви́та¹. З хати по нитці – сироті свитина (Номис); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко); // Благенька, поношена свита. Словник української мови у 20 томах
- свитина — СВИ́ТА (старовинний довгополий верхній одяг із домотканого грубого сукна), СВИТИ́НА, СВИ́ТКА, ЧУГА́Й діал., ЧУГАЇ́НА діал., ПЕТЕ́К діал. Словник синонімів української мови
- свитина — СВИТИ́НА, и, ж. Те саме, що сви́та¹. З хати по нитці — сироті свитина (Номис, 1864, № 10705); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1963, 102); //Благенька, поношена свита. Словник української мови в 11 томах