1. Великий тлумачний словник сучасної мови

свідоцтво

свідо́цтво

-а, с.

1》 Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. Свідоцтво про одруження. Свідоцтво про народження.

Авторське свідоцтво — документ, що засвідчує визнання пропозиції винаходом, його пріоритет і авторство.

Вкладне свідоцтво — документ, який підтверджує внесок грошей у кредитну установу, за яким вклад може бути витребуваний.

Депозитне свідоцтво — те саме, що вкладне свідоцтво.

Заставне свідоцтво — документ про заставу майна боржником, який дає право кредиторові у разі неповернення вчасно боргу продати заставлене майно.

Пайове свідоцтво — документ, який засвідчує внесення паю; на відміну від акції не є цінним папером і не підлягає передачі іншій особі.

2》 заст. Свідчення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свідоцтво — свідо́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. свідоцтво — Посвідчення, посвідка, лист <н. заставний лист>, зап. сертифікат, жм. квиток; (- народження) метрика, (- освіту) атестат, диплом; (успіху) свідчення. Словник синонімів Караванського
  3. свідоцтво — [св'ідоцтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. свідоцтво — СВІДО́ЦТВО, а, с. 1. Офіційний документ, який підтверджує, засвідчує якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. Демидова не прогнали з гімназії, лише дали йому свідоцтво відходу і порадили записатися до іншої гімназії (О. Словник української мови у 20 томах
  5. свідоцтво — Свідо́цтво, -ва, -ву; -до́цтва, -до́цтв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свідоцтво — СВІДО́ЦТВО, а, с. 1. Офіційний документ, який підтверджує, свідчить якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. Демидова не прогнали з гімназії, лише дали йому свідоцтво відходу і порадили записатися до іншої гімназії (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. свідоцтво — рос. свидетельство 1. Документ, що підтверджує що-небудь. 2. Титул, який підтверджує право володіння частиною капіталу фірми. Розрізняють такі види... Eкономічна енциклопедія