свідчитися
сві́дчитися
-чуся, -чишся, недок.
1》 заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення.
|| Клястися ким-, чим-небудь.
2》 Пас. до свідчити 4).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свідчитися — сві́дчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- свідчитися — СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
- свідчитися — СВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. заст. Посилатися на кого-небудь як на свідка або на що-небудь як на свідчення; // Клястися ким-, чим-небудь. [Джонатан:] Свідчусь моїм життям: і я не краще жив (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- свідчитися — Свідчитися, -чуся, -чишся гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790. Словник української мови Грінченка