1. Великий тлумачний словник сучасної мови

свінути

свіну́ти

-не, док.

1》 Яскраво спалахнути.

Свінути очима — швидко глянути на кого-, що-небудь, виявляючи поглядом гнів, радість і т. ін.

2》 перев. у сполуч. зі сл. світ. Розвиднітися.

|| безос.

Як світ свінув кому — раптом з'явився здогад у кого-небудь; стало відразу ясно комусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свінути — свіну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. свінути — Не, док. Яскраво спалахнути. Де свінула Софія світанкова, упав каштан, немов морений дуб. (ЧТ:190). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. свінути — СВІНУ́ТИ, не́, док. 1. Яскраво спалахнути. Блискавиця з лютим громом Як свіне-свіне над домом, .. Затрусилось все навколо... (П. Грабовський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. свінути — свіну́ти (свіркону́ти) очи́ма. Раптово глянути на кого-небудь, виявляючи поглядом якісь почуття (радість, гнів і т. ін.). Вона повела плечима, .. гордо свінула очима (С. Васильченко); Тільки свірконула (жінка) очима і замість зерняти розкусила лушпанину. Фразеологічний словник української мови
  5. свінути — Свіну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свінути — СВІНУ́ТИ, не́, док. 1. Яскраво спалахнути. Блискавиця з лютим громом Як свіне-свіне над домом, ..Затрусилось все навколо… (Граб., І, 1959, 475). ◊ Свіну́ти очи́ма — швидко глянути на кого-, що-небудь, виявляючи поглядом гнів, радість і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. свінути — Свінути, -ну, -неш гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82). Словник української мови Грінченка