світище

сві́тище

-а, с., поет.

Те саме, що світоч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світище — сві́тище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. світище — СВІТИ́ЩЕ, а, ч., поет. Збільш. до світ². Зраділий, Я обізвався серцем в світ, І вже крізь тебе поранення Я крикнув, повен сил і дій: – Мій світе, світку, світонько, Мій світонько, світище мій! (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах
  3. світище — СВІ́ТИЩЕ, а, с., поет. Те саме, що сві́точ. Словник української мови в 11 томах