світище
СВІ́ТИЩЕ, а, с., поет. Те саме, що сві́точ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світище — сві́тище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- світище — -а, с., поет. Те саме, що світоч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світище — СВІТИ́ЩЕ, а, ч., поет. Збільш. до світ². Зраділий, Я обізвався серцем в світ, І вже крізь тебе поранення Я крикнув, повен сил і дій: – Мій світе, світку, світонько, Мій світонько, світище мій! (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах