світський
сві́тський
-а, -е.
1》 Не церковний, не духовний.
|| у знач. ім. світський, -кого, ч. Той, хто не має духовного сану.
2》 Прикм. до світ II.
|| Який відповідає вимогам світу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світський — сві́тський прикметник Орфографічний словник української мови
- світський — Не духовний, цивільний, не державний; (баль) великосвітський; (звичай) загальноприйнятий, з. світовий. Словник синонімів Караванського
- світський — [св’іц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- світський — Цивільний Словник чужослів Павло Штепа
- світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була “з духовних”, – прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (М. Коцюбинський); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка .. Словник української мови у 20 томах
- світський — Сві́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була «з духовних», — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (Коцюб., І, 1955, 314); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка.. Словник української мови в 11 томах
- світський — Світський, -а, -е = світовий 2 и 3. см. несвітський. Словник української мови Грінченка