світський

сві́тський

-а, -е.

1》 Не церковний, не духовний.

|| у знач. ім. світський, -кого, ч. Той, хто не має духовного сану.

2》 Прикм. до світ II.

|| Який відповідає вимогам світу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світський — сві́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світський — Не духовний, цивільний, не державний; (баль) великосвітський; (звичай) загальноприйнятий, з. світовий. Словник синонімів Караванського
  3. світський — [св’іц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. світський — Цивільний Словник чужослів Павло Штепа
  5. світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була “з духовних”, – прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (М. Коцюбинський); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка .. Словник української мови у 20 томах
  6. світський — Сві́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. світський — СВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Не церковний, не духовний. Те, що вона була «з духовних», — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (Коцюб., І, 1955, 314); Прокопенко вийшов з хлопцями і став за церковною огорожею. Скоро вийшов батюшка.. Словник української мови в 11 томах
  8. світський — Світський, -а, -е = світовий 2 и 3. см. несвітський. Словник української мови Грінченка