сенчик
се́нчик
-а, ч.
Пташка з блакитними крилами й хвостом: блакитна синиця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сенчик — се́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сенчик — СЕ́НЧИК, а, ч. Пташка з блакитними крилами й хвостом; блакитна синиця. На кількох квітках у нас розплодилися малесенькі жучки-паразити. Ніяк не міг я позбутись їх. А сенчик за один день знищив їх всіх до одного (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
- сенчик — СЕ́НЧИК, а, ч. Пташка з блакитними крилами й хвостом; блакитна синиця. На кількох квітках у нас розплодилися малесенькі жучки-паразити. Ніяк не міг я позбутись їх. А сенчик за один день знищив їх всіх до одного (Коп., Подарунок, 1956, 133). Словник української мови в 11 томах