серпанок
серпа́нок
ч.
1》 род. -нку. Легка прозора тканина.
2》 род. -нка, заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа.
|| Легке жіноче покривало.
3》 род. -нка. Те саме, що вуаль.
4》 род. -нку, чого і без додатка, який. Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена.
|| перен. Те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, окреслено, виразно.
|| перен. Ледве помітний прояв якого-небудь настрою, стану і т. ін., який заступає або супроводжує щось інше. Серпанок смутку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серпанок — серпа́нок 1 іменник чоловічого роду тканина; пелена серпа́нок 2 іменник чоловічого роду головий убір; вуаль Орфографічний словник української мови
- серпанок — Вуаль, (весільний) фата; П. запона, завіса, пелена, (туману) синява. Словник синонімів Караванського
- серпанок — див. марево Словник синонімів Вусика
- серпанок — [сеирпанок] -нку (тканина; пелена) і -нка (головний убір; вуаль), м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- серпанок — СЕРПА́НОК, ч. 1. род. нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (З. Тулуб); * У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (М. Трублаїні); Роса серпанком розіслалась по степу (О. Словник української мови у 20 томах
- серпанок — МЛА (ІМЛА́) (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕ розм. Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Словник синонімів української мови
- серпанок — Серпа́нок, -па́нку; -рпа́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- серпанок — СЕРПА́НОК, ч. 1. род. нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); *У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (Трубл. Словник української мови в 11 томах