сечівник
сечівни́к
-а, ч.
Трубчастий утвір у людини і ссавців, через який сеча виводиться з сечового міхура назовні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сечівник — сечівни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сечівник — СЕЧІВНИ́К, а́, ч. Трубчастий утвір у людини і ссавців, через який сеча виводиться з сечового міхура назовні. Сеча, яка утворюється в нирках, через сечоводи потрапляє в сечовий міхур, а звідти назовні через сечівник (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сечівник — СЕЧІВНИ́К (отвір у людини і тварин, через який сеча виділяється назовні), УРЕ́ТРА анат. Словник синонімів української мови
- сечівник — СЕЧІВНИ́К, а́, ч. Трубчастий утвір у людини і ссавців, через який сеча виводиться з сечового міхура назовні. Сеча, яка утворюється в нирках, через сечоводи потрапляє в сечовий міхур, а звідти назовні через сечівник (Шк. гігієна, 1954, 93). Словник української мови в 11 томах