1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сеїд

сеї́д

-а, ч.

Почесний титул мусульманина, який претендує на походження від нащадків пророка Мухамеда.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сеїд — сеї́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сеїд — СЕЇ́Д, а, ч., рел. Почесний титул мусульман, які виводять свій родовід Мухамеда. У домусульманській Аравії – речник племінної аристократії. Мої візири .. сеїди, шейхи, двірські достойники і опора царства .. всі жителі моїх земель і окраїн, .. Словник української мови у 20 томах
  3. сеїд — (тюрк., з араб. саїд – князь, нащадок пророка) почесний титул мусульманина, який претендує на походження від потомків пророка Мухаммеда. Словник іншомовних слів Мельничука