сеїд

сеї́д

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сеїд — -а, ч. Почесний титул мусульманина, який претендує на походження від нащадків пророка Мухамеда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сеїд — СЕЇ́Д, а, ч., рел. Почесний титул мусульман, які виводять свій родовід Мухамеда. У домусульманській Аравії – речник племінної аристократії. Мої візири .. сеїди, шейхи, двірські достойники і опора царства .. всі жителі моїх земель і окраїн, .. Словник української мови у 20 томах
  3. сеїд — (тюрк., з араб. саїд – князь, нащадок пророка) почесний титул мусульманина, який претендує на походження від потомків пророка Мухаммеда. Словник іншомовних слів Мельничука