сеїд
(тюрк., з араб. саїд – князь, нащадок пророка)
почесний титул мусульманина, який претендує на походження від потомків пророка Мухаммеда.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сеїд — сеї́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сеїд — -а, ч. Почесний титул мусульманина, який претендує на походження від нащадків пророка Мухамеда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сеїд — СЕЇ́Д, а, ч., рел. Почесний титул мусульман, які виводять свій родовід Мухамеда. У домусульманській Аравії – речник племінної аристократії. Мої візири .. сеїди, шейхи, двірські достойники і опора царства .. всі жителі моїх земель і окраїн, .. Словник української мови у 20 томах