сикнути
си́кнути
-ну, -неш, док., розм.
Однокр. до сикати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сикнути — си́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- сикнути — СИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до си́кати. Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку. Остап сикнув од того дотику (М. Коцюбинський); – Сідай швидше, – сикнув перевощик [перевізник] (М. Словник української мови у 20 томах
- сикнути — СИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до си́кати. Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку. Остап сикнув од того дотику (Коцюб., І, 1955, 357); — Сідай швидше, — сикнув перевощик [перевізник] (Коцюб. Словник української мови в 11 томах